Словник української мови у 20 томах

харно

ХА́РНО, діал.

Присл. до ха́рний.

Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. харно — Ха́рно: — чепурно, привітно [16]  Словник з творів Івана Франка
  2. харно — ха́рно прислівник брудно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. харно — діал. Присл. до харний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харно — ХА́РНО, діал. Присл. до ха́рний. Хати були порядно обгороджені і харно удержувані (Фр.,УІ, 1951,27).  Словник української мови в 11 томах
  5. харно — Харно нар. Чисто, опрятно. Гн. І. 100.  Словник української мови Грінченка