харчовий
ХАРЧОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до харчі́.
– Сидорчук! Відведи його до писаря Лаврентьєва. Хай напише наказ зарахувати його на харчове та інше постачання (З. Тулуб);
За останні роки у світі склалася критична ситуація з харчовим білком, що підвищіло інтерес дослідників до білка, одержаного з рослин (з наук.-попул. літ.);
Харчові запаси;
// Признач. для харчування.
Харчові талони;
// у знач. ім. харчове́, во́го, с., заст. Гроші на харчування.
– Щось має вийти. Вже тепер Салоган обіцяє тим, хто на економському котлі, збільшити харчове. Щось пронюхав цей лис і починає піддобрюватися (М. Стельмах).
2. Стос. до харчування.
З погляду харчової і дієтичної цінності шпинату належить перше місце серед овочевих культур (з наук. літ.);
Для того щоб людина і фізіологічно, і в духовному плані гармонійно розвивалась, потрібна, поряд з усім, і повноцінна, якісна щоденна їжа, потрібен певний харчовий режим (з наук.-попул. літ.);
// Який використовується для їди.
Найбільше вуглеводів є в харчових продуктах рослинного походження (цукор, мед, хліб, борошно, крупи, картопля) (з наук. літ.).
3. Пов'язаний з виробництвом і зберіганням харчів.
Разом з важкою індустрією, якій належить провідна роль в економіці республіки [УРСР], широкого розвитку набрала легка і харчова промисловість (з наук.-попул. літ.);
Мішок Гаркавого виявився справжньою харчовою базою (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)