хвастощі
ХВА́СТОЩІ, ів, мн.
Надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін.
Хотілося вірити, що все це в нього напускне, легковажні дитячі хвастощі, проте підстав для таких оптимістичних висновків було замало (О. Гуреїв);
“А він, видно, з гонорком, – подумав Серга про новоприбулого, з пошаною однак дивлячись на його орден. – Не без хвастощів” (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)