хвацько

ХВА́ЦЬКО, розм.

Присл. до хва́цький.

Замойський не по літах хвацько крутнувся навколо стола і сів за ним, перебираючи свої папери (Іван Ле);

Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому, наполохавши двох осідланих коней (М. Стельмах);

І став Дикун молотником. Любо було дивитись, як хвацько й ловко він орудує ціпом (С. Добровольський);

Весняним маком цвітуть різнобарвні хустки на дівчатах, хвацько стирчать з-під кашкетів чуби в парубків (Ю. Збанацький);

Він хвацько козирнув, пристукнув закаблуками, подав руку Королькову: – Честь і шана! (С. Добровольський);

Вийшли на ґанок, Гнат відв'язав коня і, намацавши стремена, хвацько влетів у сідло (Григорій Тютюнник);

Пішов Василь Волчков у танок, хвацько вибиваючи чобітьми дивовижну “чечітку” (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. хвацько — хва́цько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хвацько — пр., по-моло децькому, браво, загонисто, (скакати) чортом.  Словник синонімів Караванського
3. хвацько — розм. Присл. до хвацький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвацько — ХВА́ЦЬКО, розм. Присл. до хва́цький. Замойський не по літах хвацько крутнувся навколо стола і сів за ним, перебираючи свої папери (Ле, Наливайко, 1957, 15); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому...  Словник української мови в 11 томах