хибкість
ХИ́БКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. хибки́й.
– А, ворог мистецтва, ви любите музику! – Кожен має свої хибкості (В. Підмогильний);
Уявлення про історизм і міфологізм як про принципові антиподи ґрунтується не тільки на спрощеному розумінні першого але й на хибкості і нерівнозначності характеристик другого (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)