химеруватий

ХИМЕРУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Трохи химерний.

Над головою стелилося небо, яке вона [галя] найбільше любила, – купчасті хмари з білими химеруватими головами, а мідж них такий щедрий розлив, що тіло саме від себе наливається юною бадьорістю (Валерій Шевчук).