хирлявенький
ХИРЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до хирля́вий.
Семенко справді хирлявенький собі був (Марко Черемшина);
І поставив Андрій на стіл святковий між тарілок, пляшку із спиртом. І знайомив із .. товаришем своїм, хирлявеньким поручиком, що, вихваляється, уже скуштував фронту, лікувався в госпіталі після великої газової атаки, а тепер його знову кликала війна (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)