хирляк
ХИРЛЯ́К, а́, ч., розм.
Хворобливий, кволий, немічний чоловік.
Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився [Степан] в хирляка, який ледве доліз до хатини (В. Гжицький);
Чоловік виявився кволим. Він хворіє, а Ружі не потрібний хирляк, який ось-ось має вмерти (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)