Словник української мови у 20 томах

хиротесія

ХИРОТЕ́СІЯ, ї, ж.

Обряд посвячення на церковнослужителя, що здійснюється на архієрейській літургії посеред храму вірних, під час якого через архієрейське руковозложення посвячуваний допускається до служіння в церкві.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хиротесія — Обряд посвячення на церковнослужителя, що здійснюють на архиєрейській Літургії посеред храму вірних, під час якого через архиєрейське руковозложення посвячуваний допускається до служіння в церкві; руковозложення  Словник церковно-обрядової термінології