хитряк
ХИТРЯ́К, а́, ч., розм.
Те саме, що хитру́н.
Староста показався і добрячим і простодушним хитряком, який коли кому і пошкодить то найбільше собі. Тому й хатинка в нього ось така, тому і долівка земляна, і віконця маленькі (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)