хлопство
ХЛО́ПСТВО, а, с., заст., зневажл.
Збірн. до хлоп¹ 1.
Обізветься хлопство Поза городами: – Ой чи довго буде шляхта Гордувати нами́ (П. Куліш);
Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати (П. Куліш);
З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і .. вступив у канцелярію (М. Коцюбинський);
По гаях з жінками Панство утікає, Та їх скрізь киями Хлопство переймає... (Микола Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)