хляскати
ХЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., кого і без прям. дод., розм.
Те саме, що хльо́скати.
Рибалки переставляють паруси. Мокре полотно обвисає й .. хляскає (Ю. Яновський);
За стінами бараків шарудів пісками вітер. Він нахабно хляскав у вікна (Н. Рибак);
Опришок так тягнув коня за вузду, що з рота бідної животини шматтям летіла кривава піна, хляскаючи на каміння (Г. Хоткевич);
* У порівн. Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками .. лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби, його хто хляскав по пиці щораз (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)