хлібити

ХЛІБИ́ТИ, блю, биш, недок., рідко.

1. недок. Давати хліб, забезпечувати хлібом.

Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже (Сл. Б. Грінченка).

2. що. Бруднити хлібом.

Не хліби ножа (Сл. Б. Грінченка).

3. кому. Лестити кому-небудь, піддобрюватися до когось, догоджати комусь.

А він хлібить жінці (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хлібити — -блю, -биш, недок. 1》 Постачати хлібом. 2》 Забруднювати хлібом. Хлібити ніж. 3》 перен. Підлещуватися, догоджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. хлібити — Хліби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. хлібити — Хліби́ти, -блю, -биш гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.  Словник української мови Грінченка