хмаристий

ХМА́РИ́СТИЙ, а, е.

Укритий хмарами; хмарний.

З острахом, недовір'ям і цікавістю дивилися бранці на хмаристий кряж (З. Тулуб);

В його примружених очах пливе хмариста синява осіннього неба (В. Кучер);

І земля, і хати та дерева, і низьке хмаристе небо – усе було в білому, наче на смерть вбралося (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. хмаристий — хма́ри́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хмаристий — -а, -е. Укритий хмарами; хмарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хмаристий — ХМАРИ́СТИЙ, а, е. Укритий хмарами; хмарний. З острахом, недовір’ям і цікавістю дивилися бранці на хмаристий кряж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 182); В його примружених очах пливе хмариста синява осіннього неба (Кучер, Пов. і опов., 1949, 86).  Словник української мови в 11 томах