хмелина

ХМЕЛИ́НА, и, ж.

1. Одне стебло хмелю (у 1 знач.).

– Ой хмелю ж мій, хмелю, Тонкая хмелино, Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Що й не розвивався́? (з народної пісні);

Як хмелині вгору виться, Тичини немає! (П. Чубинський);

У одному хорошому садочку, Геть-геть аж у куточку, Стирчав кілок між Лопухом, А по йому Хмелина повилася (Л. Глібов);

* У порівн. Покохала Маруся Прохора – і, мов та хмелина, коло його в'ється (П. Куліш).

2. Рослина???

Значення в інших словниках

1. хмелина — хмели́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хмелина — -и, ж. Одне стебло хмелю (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хмелина — Хмели́на, -ни; -ли́ни, -ли́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хмелина — ХМЕЛИ́НА, и, ж. Одне стебло хмелю (у 1 знач.). — Ой хмелю ж мій, хмелю, Тонкая хмелино, Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Що й не розвивався́ (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 149); Як хмелині вгору виться, Тичини немає! (Чуб.  Словник української мови в 11 томах