хмизняк

ХМИЗНЯ́К, а́, ч.

1. Дрібні лісові зарості; поріст.

2. рідко. Те саме, що хмиз 1.

Вже розгоряється наше багаття, вогонь скаче сухим хмизняком, полум'я вистромлює гострі язики (з газ.);

З великої купи сухого хмизняку, складеного біля дровітні, Лесь висмикував карячкувате гілляччя, клав на посічену ковбичку й цюкав сокирою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. хмизняк — хмизня́к іменник чоловічого роду дрібні лісові зарості; поріст; те саме, що хмиз)  Орфографічний словник української мови
2. хмизняк — див. залишок; хмиз  Словник синонімів Вусика
3. хмизняк — -а, ч. 1》 Дрібні лісові зарості; поросль. 2》 рідко. Те саме, що хмиз 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хмизняк — ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб..  Словник синонімів української мови
5. хмизняк — ХМИЗНЯ́К, а́, ч. 1. Дрібні лісові зарості; поросль. 2. рідко. Те саме, що хмиз 1. Вже розгоряється наше багаття, вогонь скаче сухим хмизняком, полум’я вистромлює гострі язики (Літ. Укр., 14.IX 1971, 1).  Словник української мови в 11 томах
6. хмизняк — Хмизняк, -ка м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.  Словник української мови Грінченка