хмільно

ХМІ́ЛЬНО, невідм.

Присл. до хмільни́й.

Хмільно пахла вогка тирса, що її вимітав з-під козлів пиляр, і хмільним відгонило від зрубу і від берези в кінці городу, по білій корі якої сльозився сік (В. Дрозд);

Ці думки з відбіжною силою мчали в голові, п'янили мозок, хмільно туманили перспективу (Б. Антоненко-Давидович);

* Образно. Село за селом – світ білий, світ широкий, без краю, відкрився їй [Уляні] втаємничено, радісно, хмільно, як і в ту її першу, з батьком мандрівку, коли стріла Нестора (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. хмільно — хмі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хмільно — Присл. до хмільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови