хоани
ХОА́НИ, а́н, мн. (одн. хоа́на, и, ж.), анат.
Парні внутрішні отвори в людини й хребетних тварин, що сполучають носову порожнину з носоглоткою.
Верхня частина глотки, або носоглотка, сполучається з носовою порожниною через два отвори, так звані хоани (з навч. літ.);
Зуби [у гребінчастого тритона] на піднебінні розміщені двома поздовжніми рядами, що на всьому протязі йдуть між собою паралельно, зближаючись лише спереду; починаються вони попереду від хоан (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)