ходжати

ХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.

Ходити.

Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю, Бо мої литки й одежа Будуть цілі, добре знаю (В. Самійленко);

Як став [Михайло] ходжати до нас, став зі мною балакати, вчити мене, то своїм тихим голосом та словом ласкавим витяг усю мою душу, вийняв цілком моє серце. (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. ходжати — ходжа́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ходжати — -аю, -аєш, недок., діал. Ходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ходжати — ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИ діал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИ розм., ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм., ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОХО́ДИТИСЯ розм., ФЛАНІ́РУВАТИ заст., розм.  Словник синонімів української мови
4. ходжати — ХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Ходити. Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю, Бо мої литки й одежа Будуть цілі, добре знаю (Сам.  Словник української мови в 11 томах