холодець
ХОЛОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч.
1. Драглиста страва, яку одержують при охолодженні м'ясного або рибного відвару з подрібненими шматочками м'яса чи риби; драглі, студень.
[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (І. Котляревський);
Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (такий, що п'ють) (М. Коцюбинський);
Холодець вищого сорту приготовляють з м'яса свинячих і яловичих голів, свинячих губ, вух та п'ятаків (з наук.-попул. літ.);
* Образно. – Страшно мені стало від таких слів, під грудьми холодець труситься (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Шторми захлюпували їх піною й скаламученою водою, шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Ю. Яновський).
2. Те саме, що холодни́к¹;
// розм. Те саме, що кисі́ль.
В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (П. Панч);
Дуже смачною і простою у приготуванні стравою є холодець з ягід (полуниць або малини) (з наук.-попул. літ.).
3. бот. Те саме, що спа́ржа.
Словник української мови (СУМ-20)