холодильник
ХОЛОДИ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Спеціальне приміщення, споруда для охолоджування і зберігання харчів, що швидко псуються.
Жодне м'ясопереробне, молочне або торговельне підприємство не може обійтись без холодильника (з газ.);
// Холодильний пристрій для зберігання харчів у домашніх умовах, їдальнях і т. ін.
– А ви зоставайтеся на хазяйстві. Ось вам ключі, обід у холодильнику (В. Кучер);
Охолоджуючи харчі, кімнатний холодильник нагріває довкільне повітря (з газ.);
Київський завод “Електропобутприлад” налагодив випуск автомобільних термостатичних холодильників (з газ.);
// заст. Спеціальна посудина з холодною водою або льодом для охолоджування вина.;
// заст. Погріб.
2. Вагон для перевезення харчів, що швидко псуються.
3. спец. Пристрій для зниження температури в якому-небудь механізмі, приладі (для охолодження води й масла в теплових машинах, для охолодження й конденсації пари рідин, які піддаються перегонці тощо).
У куб наливають води і закривають кришкою з паропровідною трубкою. З назви трубки ви догадуєтесь, що по ній з куба виходить пара. Її направляють у холодильник. Це довга олов'яна трубка, скручена, змійкою, так званий змійовик, який вставляють у бачок з проточною холодною водою (з наук.-попул. літ.);
– Із батьком на заводі працюю, біля холодильника. З нафти в нас гас і бензин гонять. Цікаво, страх! (О. Донченко).
△ (1) Побуто́вий холоди́льник – хатній холодильник для короткочасного зберігання харчів, а також приготування харчового льоду;
(2) Промисло́вий холоди́льник – споруда, де охолоджують, заморожують і зберігають при низькій температурі харчі, що швидко псуються.
Словник української мови (СУМ-20)