холоднеча
ХОЛОДНЕ́ЧА, і, ж.
1. Дуже великий холод.
У хаті така холоднеча, що аж вовки виють (Панас Мирний);
У степу навіть бійці-сибіряки, звиклі до суворих сибірських зим, найбільше потерпали не від чого іншого, як від лютої оцієї холоднечі, від безсніжної таврійської зими з її пронизливими .. вітрами (О. Гончар);
Подув північний вітер, нагнав холоднечі, вдарили морози, скували озеро прозорим, зеленавим льодом (Ю. Збанацький);
Птиці кричать уночі... Що жене їх так рано в таку холоднечу, в хуртовину таку запізнілу́ (О. Довженко).
2. Те саме, що холо́дність 2.
– Я не хочу поступитись своїми пересвідченнями. І я бачу тоді в її очах байдужість до мене, навіть холоднечу (І. Нечуй-Левицький);
Збирались і збирались докупи гіркі краплини відчуженості, холоднечі, менших чи більших розчарувань (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)