холонучий
ХОЛО́НУЧИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до холо́нути.
В тім стогоні серця холонуча кров, Отруєна в бої сучаснім; Остання порада, остання любов, Що в'яже з цим світом напасним... (М. Старицький);
Доріс помирала .. Михайло сидів біля неї, насилу стримуючи ридання, .. гладив холонуче чоло присмертної (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)