хохлацький
ХОХЛА́ЦЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до хохо́л.
– Ти знаєш, хто був Богдан Хмельницький? – Солдат поправив шапку й, не кинувши лузати насіння, дивиться вгору на кінське черево: – Не знаю. Кажуть, якийсь хохлацький генерал (О. Довженко);
– Да, да, – перебиває його [гостя] земський начальник, смаковито потираючи себе долонями по розхристаних грудях. – Ваша фамілія [прізвище] саме така малоросійька .. Дуринда – це чисто наша хохлацька (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)