храбустя

ХРАБУ́СТЯ, я, с., збірн., діал.

Те саме, що храбу́ст.

* Образно. Гризся [Марусяк] сумнівами. Ще будь усі легіні при ньому, нарід [народ] досвідчений, дужий... Але з сими рештками – ну що ж подієш? Це ж храбустє [храбустя] (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. храбустя — храбу́стя іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. храбустя — -я, с., збірн., діал. Те саме, що храбуст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. храбустя — ХРАБУ́СТЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що храбу́ст. *Образно. Гризся [Марусяк] сумнівами. Ще будь усі легіні при ньому, нарід [народ] досвідчений, дужий… Але з сими рештками — ну що ж подієш? Це ж храбустє [храбустя] (Хотк., II, 1966, 229).  Словник української мови в 11 томах