хрестатий
ХРЕСТА́ТИЙ, а, е.
1. Який нагадує або має форму хреста, у вигляді хреста; хрестоподібний, хрещатий.
Засвітила [Одарка] каганець і знов прислухалась, глянувши на вікна, що чорними хрестатими плямами дивилися знадвору (Іван Ле);
Голі дерева кидали на дорогу хрестаті тіні (В. Дрозд).
2. Який має на собі хрест, хрести.
Могутній “КВ” [танк] носився полем бою, мов чорна громовиця, влучно попадаючи у німецькі хрестаті танки (І. Цюпа);
Сивий хрестатий павук, що кліщами вп'явся в смолу (В. Близнець).
Словник української мови (СУМ-20)