хрест-навхрест
ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ, розм. ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ, присл.
У вигляді хреста, перетинаючи одне одним; хрестоподібно, навхрест.
Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев'яній тарілочці два рушника [рушники] довгих та мудро вишитих, хрест-нахрест покладених (Г. Квітка-Основ'яненко);
Сама заклала руки так хрест-нахрест і тихо стояла (М. Коцюбинський);
Діти вже починали мерзнути. Щоб тепліше було, Чайченко щільно вмостив їх на грубому .. рядні, а кінці його зав'язав хрест-навхрест (М. Стельмах);
То я тобі пораю: збери геть-чисто усі свої вчені книжечки, хрест-навхрест зв'язи їх ремінчиком (М. Стельмах);
На тій горі дуб шумить під вітром могутній та розлогий, а на тому дубі віти хрест-навхрест сплелися (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)