хрещатий
ХРЕЩА́ТИЙ¹, а, е.
1. Який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста.
Огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті (Панас Мирний);
На дзвіниці аж захлинаються дзвони, а під хрещатою огорожею на різні голоси іржуть коні (П. Панч);
Де-не-де виглядають над кудлатими вербами вшиті очеретом гребені хат, а на них стирчать хрещаті шпичаки телевізійних антен (О. Гончар);
Ось летить сніжок хрещатий, В'ється, крутиться й ляга (Микола Чернявський);
Мені мати сорочку пошила З морських парусів. Сестри вишили шовком Малюнок хрещатий (М. Нагнибіда);
// Який має хрестоподібну форму (про листя, квітки) або в якого листя, квітки нагадують хрест (про рослини).
Його [катрану] великі .. кулясті кущі, всіяні дрібними хрещатими білими квітами, начебто повторюють білі кульові хмари на небі (з наук.-попул. літ.);
Твій барвіночок хрещатий Заріс богилою (Т. Шевченко);
А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою... (Марко Вовчок);
Вона знайомила його з деревами, з кущами .. – Тирлич хрещатий. Заяча крівця, – красиво? (Ю. Мушкетик).
2. На якому є зображення хреста.
Узявши ту галеру, приплив [Самійло Кішка] до козаків і корогви хрещаті давні у кишені козакам привіз – не зневажив козацької слави (П. Куліш);
– Другом будь, зійди на вежу, Подивись на бойовисько .. Хто кого перемагає? Чи над лавами ще в'ється Корогва хрещата наша? (Леся Українка).
ХРЕЩА́ТИЙ², а, е
Перехресний.
А інші хай на Боричевім взвозі [узвозі] Там на хрещатій стежці стережуть (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)