хризоліт

ХРИЗОЛІ́Т, у, ч.

Загальна назва золотисто-жовтих або зелених прозорих коштовних каменів, яка об'єднує різновиди двох мінералів – олівіну і вапнисто-залізистого гранату.

До цієї групи [серпентину] належать щонайменше два мінерали, які за своїми фізичними (оптичними) властивостями зовсім різні, – антигорит та хризоліт (серпентин) (з наук. літ.);

В збруї рядок хризолітів і перлів рядок многоцінний Фебовим світлом горять і промінь його відбивають (М. Зеров);

* Образно. Востаннє моря хризоліт Майнув на скель померхлім злоті (Микола Чернявський);

Зеленим пухом дише ліс, Пряде на сяйво хризоліти (Розбіглися співучі діти). Глухим дубам ніяк рудіти, Коли під ними ряст поріс (В. Поліщук);

* У порівн. По-літньому блищали хвилі хризолітом (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. хризоліт — Дорогоцінний камінь жовтозеленого кольору [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. хризоліт — хризолі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. хризоліт — -у, ч. Загальна назва золотисто-жовтих або зелених прозорих коштовних каменів, яка об'єднує різновиди двох мінералів – олівіну і кальцій-ферумового гранату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хризоліт — хризолі́т (грец. χρυσόλιθος, від χρυσός – золото і λίθος – камінь) мінерал класу силікатів, прозорий різновид олівіну, жовтувато-зеленого кольору. Дорогоцінний камінь.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. хризоліт — Мінерал класу силікатів, прозорий жовтувато-зелений різновид олівіну; напівблагородне дорогоцінне каміння.  Універсальний словник-енциклопедія
6. хризоліт — Хризолі́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хризоліт — ХРИЗОЛІ́Т, у, ч. Загальна назва золотисто-жовтих або зелених прозорих коштовних каменів, яка об’єднує різновиди двох мінералів — олівіну і вапнисто-залізистого гранату.  Словник української мови в 11 томах