хрипкуватість
ХРИПКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. хрипкува́тий.
Та відрізнявся від них [мучеників війни] Тютюнник-старший суворим спокоєм, внутрішньою силою, що вгадувалась в строгому погляді, бриніла в хрипкуватому басовитому голосі, що лунав гордовито і владно (О. Сизоненко).
Словник української мови (СУМ-20)