христовий
ХРИСТО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до Христо́с.
А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована – Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Т. Шевченко);
– Що ж воно там пишеться? бо як ти читаєш, я нічогісінько не розберу .. – Пишеться, як святих мучили за Христову віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пущах, нетрях та в кам'яних печерах (І. Нечуй-Левицький);
[Руфін:] Замість гранат блиснуло межи нами меча Христового жорстоке лезо (Леся Українка);
Він говорив лише про найневідкладніші завдання. З попових уст вони виходили як христові заповіді (М. Ю. Тарновський);
// Який пропагує вчення Христа.
[Єпископ:] Колись одно подружжя провинилось гріхом великим у христовій церкві (Леся Українка);
[Чернець:] Звелить бог, виросте тут скит. Як світоч христовий, освітить він навколо ведмежі стежки (О. Донченко);
// Такий, як у Христа, власт. Христові.
І він... Яким він вернеться? Блудним сином... Та на се ж треба вже нелюдського терпіння, на се треба Христового всепрощення, щоби блудний син став за вірного (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)