хроб ХРОБ, а, ч. Те саме, що хроба́к. Стерво точили обридливі хроби (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках хроб — Хроб: — черв'як [51] Словник з творів Івана Франка хроб — -а, ч., зах. Хробак. Великий тлумачний словник сучасної мови хроб — Хроб, -ба м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96. Словник української мови Грінченка