хромосома

ХРОМОСО́МА, и, ж., біол.

Структурний елемент клітинного ядра рослинних і тваринних організмів, який є основним носієм одиниць спадковості (генів).

Під час поділу в ядрі [рослин] виявляються спочатку тонкі, а потім товстіші нитки, палички та гачечки – так звані хромосоми, що означає “тільця, які забарвлюються” (з навч. літ.);

Відомо, що всі вищі організми мають в ядрах клітин специфічні мікроскопічні структури – хромосоми, які відіграють основну роль у передачі в спадок властивостей та ознак організмів (з наук. літ.);

Хромосома людини – винятково складне і багато в чому ще не вивчене структурне утворення (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. хромосома — хромосо́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хромосома — [хромосома] -мие, д. і м. -м'і, мн. -мие, -сом  Орфоепічний словник української мови
3. хромосома — -и, ж., біол. Структурний елемент клітинного ядра рослинних і тваринних організмів, який є основним носієм одиниць спадковості (генів). Статеві хромосоми — хромосоми, які у процесі еволюції організмів спеціалізувалися у напрямку передачі спадкових чинників, що визначають стать організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хромосома — ХРОМОСО́МА, и, ж., біол. Структурний елемент клітинного ядра рослинних і тваринних організмів, який є основним носієм одиниць спадковості (генів).  Словник української мови в 11 томах