хронік

ХРО́НІК, а, ч., розм.

Хронічний хворий.

Хворі з свіжими захворюваннями не часто попадали в лікарні, які заповнювалися, головним чином, хроніками (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. хронік — хро́нік іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хронік — -а, ч., розм. Хронічний хворий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хронік — ХРО́НІК, а, ч., розм. Хронічний хворий. Хворі з свіжими захворюваннями не часто попадали в лікарні, які заповнювалися, головним чином, хроніками (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 70).  Словник української мови в 11 томах