хронікер
ХРОНІКЕ́Р, а, ч.
Співробітник газети, журналу, радіомовлення і т. ін., який дає інформацію у відділ хроніки (у 3 знач.).
Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет, я себе тим і потішаю (Леся Українка);
Працюючи замолоду в газеті .. хронікером і рецензентом, Васильченко був частим і вірним одвідувачем театру Миколи Садовського (Ю. Мартич).
Словник української мови (СУМ-20)