хряп

ХРЯП, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. хря́пати, хря́пнути, на означення одноразової дії.

– Брешеш, сякий-такий сину! – та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Кавун – то наш піт і наша праця, а він вибере .. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Григорій Тютюнник);

– Бережися ж там, дочко! – Пхі, – така весела була,- прощайте! – хряп дверима (А. Головко);

Хряп дідусь по щоці (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. хряп — хряп вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряп — виг., розм. Уживається як присудок за знач. хряпати, хряпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хряп — ХРЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хря́пати, хря́пнути. — Брешеш, сякий-такий сину! — та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Кв.-Осн., II, 1956, 291); — Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере..  Словник української мови в 11 томах
4. хряп — Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).  Словник української мови Грінченка