хряскати

ХРЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. кого, що. Те саме, що хря́пати.

В багатьох будинках не було шибок, і вітер гуляв по квартирах, дориваючи білі фіраночки та люто хряскаючи зірваними з петель дверима (В. Кучер);

// Різко ударяти (про звук грому).

Хряскав раз по раз грім, у дощовій завісі перехрещувалися криві вогненні стріли (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що хрусті́ти.

Під ногами стиха хряскало вогке старе гілля (Яків Баш);

Лукаш іде в ліс; чутно згодом, як він хряскає сухим гіллям (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. хряскати — хря́скати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряскати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. Те саме, що хряпати. 2》 неперех. Те саме, що хрустіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хряскати — I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ (БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ) розм., ПОЛЕТІ́ТИ розм., ПОСУ́НУТИСЯ розм., ЗАГУДІ́ТИ (ЗАГУСТИ́) розм.  Словник синонімів української мови
4. хряскати — ХРЯ́СКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. Те саме, що хря́пати. В багатьох будинках не було шибок, і вітер гуляв по квартирах, дориваючи білі фіраночки та люто хряскаючи зірваними з петель дверима (Кучер, Голод, 1961, 92)...  Словник української мови в 11 томах
5. хряскати — Хряскати, -каю, -єш гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).  Словник української мови Грінченка