хурити

ХУРИ́ТИ, ів, мн.

Передньоазійські племена, відомі з писемних джерел середини 3-го – початку 1-го тисячоліття до н. е.

Мова хуритів близька до урартської, її вважають спорідненою сучасним дагестанським мовам (з наук. літ.).