хуґування

ХУҐУВА́ННЯ, я, с.

Те саме, що ху́ґа.

* Образно. І от крізь хугування думок до нього з оселі пробився голос Ярини, такий самий наспівний, як і тоді, коли вперше зустрів її на своїй вулиці (М. Стельмах).