хімічити
ХІМІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.
1. розм. Винаходити, придумувати, провадити які-небудь досліди.
2. перен. Хитрувати, шахрувати.
Хімічать закрийники, привласнюючи те, що їм не належить (з наук.-попул. літ.);
Але завжди всьому хорошому приходить кінець. “Енергетичний соціалізм” закінчується. Невдовзі доведеться платити за все живими грошима – і за матеріали, і за електрику і газ, і не хімічити, а професіонально керувати (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)