Словник української мови у 20 томах

хіромант

ХІРОМА́НТ, а, ч.

Особа, що займається хіромантією.

Він гортав колись і книги видатних хіромантів (О. Ільченко);

Хіроманти передбачали майбутнє тієї чи іншої людини по долонях її рук (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хіромант — хірома́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. хіромант — див. ВОРОЖБИТ  Словник синонімів Караванського
  3. хіромант — Ворожбит, див. колдун, маг, мольфар, чародій  Словник чужослів Павло Штепа
  4. хіромант — -а, ч. Особа, що займається хіромантією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хіромант — Хірома́нт, -та; -ма́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хіромант — ХІРОМА́НТ, а, ч. Особа, що займається хіромантією. Він гортав колись і книги видатних хіромантів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 265); Хіроманти передбачали майбутнє тієї чи іншої людини по долонях її рук (Наука.., 8, 1958, 61).  Словник української мови в 11 томах