хіромантія
ХІРОМА́НТІЯ, ї, ж.
Ворожіння по лініях на долонях рук та провіщання на цій основі долі людини.
[Малинін:] Передчуття! Хіромантія! Не буду я тут лишатися жодної хвилини. Це нижче моєї гідності (В. Собко);
– У хіромантію я не вірю, а в мудрість народну вірю (І. Цюпа);
Андрій не діймає віри: – Може, якийсь професор магії та хіромантії: – Ні, ні, справжній, видатний, відомий, – гаряче впевняла Татяна, – такий лисенький, в золотому пенсне (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)