хірургія
ХІРУРГІ́Я, ї, ж.
Галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є хірургічна операція.
Хірургії віддавав [Храпков] майже весь час, а про мистецтво здебільшого тільки говорив і то – при добрій нагоді (Іван Ле);
У Київському університеті В. О. Караваєв був професором хірургії протягом 51 року (з наук.-попул. літ.);
// Лікування захворювань оперативним шляхом.
Не думаю проводити взагалі зиму в Криму, а думаю скоріш вдатись до хірургії, коли буде можна (Леся Українка);
[Платон:] Я не знав, що ви так боїтесь хірургії (О. Корнійчук);
За кілька хвилин він лежав у клініці невідкладної хірургії (Л. Дмитерко).
△ (1) Безкро́вна хірургі́я – напрямок хірургії, що базується на застосуванні заходів, спрямованих на зменшення кровотеч хірургічними методами та фармакологічними засобами, а також уникнення трансфузії донорської цільної крові і використання власної крові хворого.
Деякі делегати симпозіуму пропонували замість терміну “безкровна хірургія” вживати термін “хірургія без використання чужої крові” (з наук.-попул. літ.);
(2) Безножова́ хірургі́я – напрямок хірургії, що базується на використанні ультразвуку або лазера, здатних проникати в тканину без розтину її скальпелем і здійснювати потрібні операції;
(3) Торака́льна хірургі́я – розділ хірургії, що вивчає операції на органах грудної клітки (на легенях, серці тощо).
Грудна, або торакальна, хірургія, тобто хірургія органів грудної порожнини, є однією з галузей медичної науки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)