Словник української мови у 20 томах

хірургія

ХІРУРГІ́Я, ї, ж.

Галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є хірургічна операція.

Хірургії віддавав [Храпков] майже весь час, а про мистецтво здебільшого тільки говорив і то – при добрій нагоді (Іван Ле);

У Київському університеті В. О. Караваєв був професором хірургії протягом 51 року (з наук.-попул. літ.);

// Лікування захворювань оперативним шляхом.

Не думаю проводити взагалі зиму в Криму, а думаю скоріш вдатись до хірургії, коли буде можна (Леся Українка);

[Платон:] Я не знав, що ви так боїтесь хірургії (О. Корнійчук);

За кілька хвилин він лежав у клініці невідкладної хірургії (Л. Дмитерко).

△ (1) Безкро́вна хірургі́я – напрямок хірургії, що базується на застосуванні заходів, спрямованих на зменшення кровотеч хірургічними методами та фармакологічними засобами, а також уникнення трансфузії донорської цільної крові і використання власної крові хворого.

Деякі делегати симпозіуму пропонували замість терміну “безкровна хірургія” вживати термін “хірургія без використання чужої крові” (з наук.-попул. літ.);

(2) Безножова́ хірургі́я – напрямок хірургії, що базується на використанні ультразвуку або лазера, здатних проникати в тканину без розтину її скальпелем і здійснювати потрібні операції;

(3) Торака́льна хірургі́я – розділ хірургії, що вивчає операції на органах грудної клітки (на легенях, серці тощо).

Грудна, або торакальна, хірургія, тобто хірургія органів грудної порожнини, є однією з галузей медичної науки (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хірургія — хірургі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хірургія — -ї, ж. Галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є хірургічна операція. || Лікування захворювань оперативним шляхом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хірургія — хірургі́я (грец. χειρουργία, від χείρ – рука і έργον – дія) галузь клінічної медицини й лікувально-профілактичного обслуговування населення, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне втручання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. хірургія — Галузь медицини, що вивчає захворювання, основний метод лікування яких полягає в оперативному втручанні.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. хірургія — Хірургі́я, -гі́ї, -гі́єю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хірургія — ХІРУРГІ́Я, ї, ж. Галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є хірургічна операція. Хірургії віддавав [Храпков] майже весь час, а про мистецтво здебільшого тільки говорив і то — при добрій нагоді (Ле, Міжгір’я...  Словник української мови в 11 томах