хіснувати
ХІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Користуватися.
З часом первісні жителі [Борислава], господарі, мусили уступити з прадідної землі під напором досвіду чужинців, не вміючи хіснувати з мільйонів, які крилися в землі (С. Ковалів);
– Одрина свобідна... – сказав вічливо. – Хіснуйте! (К. Гриневичева).
Словник української мови (СУМ-20)