Словник української мови у 20 томах

цапфа

ЦА́ПФА, и, ж., техн.

Частина вала або осі, яка спирається на вальницю (підшипник).

Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою (з навч. літ.);

Цапфа колеса; Цапфа кривошипа;

// Невеликий циліндричний виступ на стволі гармати, який вставляють в особливе гніздо лафета.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цапфа — ца́пфа іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. цапфа — -и, ж., тех. Частина вала або осі, яка спирається на підшипник. Цапфа колеса. Цапфа кривошипа. || Невеликий циліндричний виступ на стволі гармати, якого вставляють в особливе гніздо лафета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цапфа — ца́пфа (нім. Zapfen) частина валів та осей машин, якою вал (вісь) спирається на підшипник.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. цапфа — ЦА́ПФА, и, ж., техн. Частина вала або осі, яка спирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою (Практ. з машинозн.  Словник української мови в 11 томах