цезура
ЦЕЗУ́РА, и, ж.
1. Обов'язкова для певного віршованого розміру пауза всередині віршованого рядка.
Епічно-піднесеному, урочистому тонові розповіді цілком відповідає шестистопний ямб “Каменярів”, так званий олександрійський вірш, з цезурою після третьої стопи (з наук. літ.).
2. Межа між частинами музичного твору.
Словник української мови (СУМ-20)