целостат
ЦЕЛОСТА́Т, а, ч.
Допоміжний астрономічний інструмент, що містить пласке дзеркало, яке обертається годинниковим механізмом.
Вісь обертання дзеркала паралельна осі світу, завдяки цьому зображення небесних світил, створюване целостатом, залишається нерухомим у своїй площині (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)