цигикати
ЦИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Погано, невправно граючи на якому-небудь музичному інструменті, видобувати одноманітні негармонійні звуки.
Можливо, не так уже і весело діду Тетькові цигикати з ранку до вечора, без міри на скрипці грать пісень (К. Гордієнко);
Навіть .. молода збагнула значимість цього весілля, вже не до музики прислухалась, що невтомно цигикала за вікном, а до малозрозумілих слів Василенка (Ю. Збанацький);
// Видавати одноманітні негармонійні звуки (про музичні інструменти).
Потім скрипка смішно цигикає, потім якась струна сердито мурчить, як старий кіт (О. Донченко).
2. Видавати одноманітні різкі звуки (про комах).
Сонечко було надвечір, а цвіркунці .. цигикають (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)