циклотрон
ЦИКЛОТРО́Н, а, ч., спец.
Установка для прискорення колового руху заряджених частинок, що дозволяє провадити ядерні дослідження.
У звичайному циклотроні прискорювані частинки рухаються в майже постійному магнітному полі у спеціальній вакуумній камері, де тиск дорівнює одній мільярдній частині атмосферного тиску (з наук. літ.);
Тепер, коли у Києві став до ладу новий циклотрон, багато теоретичних розрахунків можна перевіряти на практиці (з наук.-попул. літ.);
Вона [радянська жінка] жадібно потяглася до науки, розкрила книги, вперто і наполегливо розгадувала таємницю зоряного вогню, монтувала циклотрони, будувала греблі найбільших у світі гідроелектростанцій (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)