цистоскоп
ЦИСТОСКО́П, а, ч., мед.
Прилад у вигляді металевої трубки (катетера) з оптичною й освітлювальною системою, що вводиться в сечовий міхур для його дослідження.
Лікар увесь час бачить, що відбувається у сечовому міхурі оперованого. Візуальний контроль здійснюється універсальним цистоскопом із змінною оптикою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)